вадитися
ВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал.
Сваритися, сперечатися.
Не зжиться двом добрим молодцям; Із-за мене все вадяться вони (І. Франко);
– Не вадьтеся, буде обом [картопля]! – заспокоїла мати дітей (І. Чендей);
Іншим разом курка розгребе грядку в сусідськім городі – а на другому краю села ґаздині вже вадяться про цю дурничку (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)