Великий тлумачний словник сучасної мови

вадитися

ва́дитися

-джуся, -дишся, недок., діал., зах.

Сваритися, лаятися, сперечатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вадитися — ва́дитися дієслово недоконаного виду сваритися діал.  Орфографічний словник української мови
  2. вадитися — ВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Сваритися, сперечатися. Не зжиться двом добрим молодцям; Із-за мене все вадяться вони (І. Франко); – Не вадьтеся, буде обом [картопля]! – заспокоїла мати дітей (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. вадитися — СВАРИ́ТИСЯ без додатка, з ким (дорікати один одному, звинувачувати один одного в чомусь тощо), ПЕРЕСВА́РЮВАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ розм., ГАРИ́КАТИСЯ розм., ГИ́РКАТИСЯ розм., ГА́РКАТИСЯ розм., ЗМАГА́ТИСЯ розм. рідше, ВАДИТИСЯ діал., ВАГУВА́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  4. вадитися — ВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Сваритися. Не зжиться двом добрим молодцям; Із-за мене все вадяться вони (Фр., XI, 1952, 472); — Не вадьтеся, буде обом [картопля]! — заспокоїла мати дітей (Чендей, Вітер.., 1958, 203).  Словник української мови в 11 томах
  5. вадитися — Вадитися, -джуся, -дишся гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. ІІІ. 544.  Словник української мови Грінченка