вадити
ва́дити
-джу, -диш, недок.
1》 рідко. Завдавати шкоди, робити комусь неприємність.
2》 тільки 3 ос. Бути шкідливим, шкодити (здоров'ю людей, тварин, ростові рослин); заважати, перешкоджати.
Не вадить (не вадило б) безос. — варто, варто б, слід, слід би, не зайве.
3》 безос. Нудити.
4》 на кого, діал. Наговорювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови