вадити
Вадити, -джу, -диш
гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Ном. № 7159 Хліб на хліб не вадить. Ном. № 12028. Багацько не вадить. Ном. № 1366. Як не чує, то й не вадить. Ном.
2) безл. Тошнить.
Словник української мови ГрінченкаВадити, -джу, -диш
гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Ном. № 7159 Хліб на хліб не вадить. Ном. № 12028. Багацько не вадить. Ном. № 1366. Як не чує, то й не вадить. Ном.
2) безл. Тошнить.
Словник української мови Грінченка