важенько
ВАЖЕ́НЬКО, розм.
Присл. до важе́нький.
Мати моя зітхає важенько (Марко Вовчок);
// у знач. пред.
І журно так, важенько так робиться чумакові на серці (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)ВАЖЕ́НЬКО, розм.
Присл. до важе́нький.
Мати моя зітхає важенько (Марко Вовчок);
// у знач. пред.
І журно так, важенько так робиться чумакові на серці (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)