важенько

ВАЖЕ́НЬКО, розм. Присл. до важе́нький.

Мати моя зітхає важенько (Вовчок, VI, 1956, 221);

// у знач. присудк. сл.

І журно так, важенько так робиться чумакові на серці (Коцюб., І, 1955, 183).

Значення в інших словниках

1. важенько — важе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. важенько — Присл. до важенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. важенько — ВАЖЕ́НЬКО, розм. Присл. до важе́нький. Мати моя зітхає важенько (Марко Вовчок); // у знач. пред. І журно так, важенько так робиться чумакові на серці (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. важенько — Важенько нар. ум. отъ важко.  Словник української мови Грінченка