Словник української мови у 20 томах

важковик

ВАЖКОВИ́К, а́, ч.

Те саме, що важковагови́к.

Він [Тищенко] не плекає власне тіло, але завжди тримає себе в спортивній формі – важковика (Ю. Мушкетик);

Боксер-важковик.

Словник української мови (СУМ-20)