важковиховуваність

ВАЖКОВИХО́ВУВАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. важковихо́вуваний.

Соціальна педагогіка 20-х років XX століття розвивалася за такими напрямами: піднесення духовної культури школярів і соціального середовища, участь у ліквідації безграмотності населення, боротьба з безпритульністю, важковиховуваністю і т. ін. (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. важковиховуваність — важковихо́вуваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. важковиховуваність — Поняття, що пояснює труднощі, з якими стикається педагог під час організації та здійснення виховного процесу...  Словник із соціальної роботи