важковиховуваність
ВАЖКОВИХО́ВУВАНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. важковихо́вуваний.
Соціальна педагогіка 20-х років XX століття розвивалася за такими напрямами: піднесення духовної культури школярів і соціального середовища, участь у ліквідації безграмотності населення, боротьба з безпритульністю, важковиховуваністю і т. ін. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- важковиховуваність — важковихо́вуваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- важковиховуваність — Поняття, що пояснює труднощі, з якими стикається педагог під час організації та здійснення виховного процесу... Словник із соціальної роботи