важковиховуваність
Поняття, що пояснює труднощі, з якими стикається педагог під час організації та здійснення виховного процесу. Термін використовується для позначення максимально наближеного до норми рівня відхилень у поведінці дитини (на відміну від правопорушень чи патології діяльності).
англ. disturbance in up-bringing; нім. Schwereziehung f=, en; угор. nehezenkezelhetőség; рос. трудновоспитуемость.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- важковиховуваність — важковихо́вуваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- важковиховуваність — ВАЖКОВИХО́ВУВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. важковихо́вуваний. Соціальна педагогіка 20-х років XX століття розвивалася за такими напрямами: піднесення духовної культури школярів і соціального середовища... Словник української мови у 20 томах