важкогорючий

ВАЖКОГОРЮ́ЧИЙ, а, е.

Неспроможний легко горіти.

У покриттях головних корпусів електростанцій належить застосовувати тільки негорючий або важкогорючий утеплювач (з наук.-техн. літ.);

Впровадження у будівництві важкогорючих матеріалів є одним із основних напрямків профілактики виникнення пожежі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. важкогорючий — -а, -е. Який неспроможний легко горіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови