важкоозброєний

ВАЖКООЗБРО́ЄНИЙ, а, е.

Який має військове спорядження і зброю, вигот. з металу.

Спагії – воїни важкоозброєної турецької кавалерії (з наук. літ.);

Традиційно лицар постає в уяві як важкоозброєний закований у металеві лати воїн, переважно верхи на коні, одягнутому в спеціальний захисний обладунок (з наук.-попул. літ.);

Саме у сарматів з’явилася важкоозброєна кіннота (з навч. літ.).