важливо
ВАЖЛИ́ВО, присл.
1. у знач. пред. Має значення; істотно, потрібно.
– Ти не пригадуєш часом, якої вони пісні співали? Це важливо (Ю. Яновський);
– Мене ви дійсно не знаєте, та це вже й не так важливо (Іван Ле);
Інні кортіло з'ясувати, як Віктор уявляє себе надалі, адже це так важливо для них обох (О. Гончар);
Він говорить про те, як важливо нам напористим ривком, одним ударом визволити Львів (Є. Доломан).
2. діал. Поважно, велично.
Начальник вийшов, буркнув два слівця До машиніста і пройшовсь важливо Здовж поїзда (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)