вазописець
ВАЗОПИ́СЕЦЬ, сця, ч.
Майстер із розпису керамічного посуду.
У Північному Причорномор'ї невідомо жодного імені художника. Якщо вони і підписували свої твори, як деякі живописці, вазописці або скульптори в Елладі, то їхні імена не дійшли до нашого часу (з наук. літ.);
У VI–V ст. до н. е. античні вазописці прикрашали посуд для симпосіону фігурами бога вина Діоніса та його почту – сатирів і менад, а також нерідко зображували сам симпосіон та повернення гостей з веселого бенкету (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)