вазописець

ВАЗОПИ́СЕЦЬ, сця, ч.

Майстер із розпису керамічного посуду.

У Північному Причорномор'ї невідомо жодного імені художника. Якщо вони і підписували свої твори, як деякі живописці, вазописці або скульптори в Елладі, то їхні імена не дійшли до нашого часу (з наук. літ.);

У VI–V ст. до н. е. античні вазописці прикрашали посуд для симпосіону фігурами бога вина Діоніса та його почту – сатирів і менад, а також нерідко зображували сам симпосіон та повернення гостей з веселого бенкету (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вазописець — вазопи́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вазописець — -сця, ч. Той, хто займається вазописом. Великий тлумачний словник сучасної мови