вазопис

ВАЗО́ПИС, у, ч.

Розпис керамічного посуду (дзбанів, ваз і т. ін.).

Вазопис пізнього крито-мікенського мистецтва характеризується схематичністю зображення людей, тварин, натомість активним залученням геометричних мотивів, спіралей (з наук. літ.);

На відміну від власне еллінського мистецтва з його монументальною скульптурою, живописом, мозаїкою та більш камерними вазописом і коропластикою, скіфи надавали перевагу торевтиці (з наук.-попул. літ.);

Вазопис – це назва цілої галузі декоративного мистецтва давніх греків (із журн.);

Античний вазопис.