вакантний
ВАКА́НТНИЙ, а, е.
1. Ніким не зайнятий, вільний (про посаду).
– От добре, що ти приїхав, Гришо. А в мене, розумієш, вакантне місце є (Д. Ткач);
Кому ж було прийняти вакантну посаду, як не старшому їздовому, як не героєві Будапешта? (О. Гончар).
2. спец. Те саме, що вакансі́йний.
Забарвлення деяких типів неорганічних речовин пояснюють насамперед наявністю в їхніх молекулах атомів із вакантними орбіталями (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)