вакцина
ВАКЦИ́НА, и, ж., фарм.
Препарат, вигот. із мікроогранізмів – збудників інфекційних хвороб або продуктів їх життєдіяльності, який використовується для імунізації людей і тварин з профілактичними й лікувальними цілями.
Розрізняють вакцини живі, убиті, хімічні та анатоксини (з наук.-попул. літ.);
Японки звернулись до Заболотної з проханням допомогти їм будь-яким чином дістати вакцину (О. Гончар);
Вони [скіфські лікарі] вже знали деякі вакцини, мікстури, зілля і настої трав (Л. Костенко).
△ (1) Жива́ вакци́на, фарм. – вакцина, що містить перев. штучно модифіковані штами вірусів або бактерій, ослаблених і неспроможних викликати розвиток інфекційного захворювання.
Живі вакцини проти кору і паротиту виробляють у культурі клітин курячого ембріона (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)