вакцинація

ВАКЦИНА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед.

Уведення вакцин з метою вироблення імунітету до інфекційних хвороб; щеплення.

Успіхи імунології дозволили ввести в медичну практику вакцинацію проти багатьох дитячих хвороб – коклюшу, поліомієліту, кору, свинки, краснухи і грипу В (головної причини менінгіту в дитячому віці) (з наук.-попул. літ.);

Вакцинацію слід проводити після закінчення гострих виявів інфекційних та неінфекційних захворювань (з навч. літ.);

Профілактика ларинготрахеїту в курей: дотримання санітарних правил їх догляду й утримання, вакцинація (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вакцинація — вакцина́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вакцинація — -ї, ж., мед. Введення вакцини в організм людини чи тварини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вакцинація — вакцина́ція застосування вакцин або анатоксинів з метою імунізації – запобігання інфекційним захворюванням.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. вакцинація — ВАКЦИНА́ЦІЯ, ї, ж., мед. Введення вакцини в організм людини чи тварини. Розроблено й впроваджено в практику науково обгрунтовані способи масової вакцинації проти туберкульозу (Рад. Укр., 13.IX 1961, 3); Вакцинація новонароджених; Нашкірна вакцинація.  Словник української мови в 11 томах