Словник української мови у 20 томах

валабі

ВАЛА́БІ, невідм., ч. і ж.

Рід сумчастих ссавців родини кенгурових, менших за розмірами за кенгуру та валару.

Валабі – не окрема біологічна група, а сукупність видів, яка складається із декількох родів, що належать до родини кенгурових (з наук. літ.);

Валабі поширені на території Австралії, Тасманії, Нової Гвінеї та на архіпелазі Бісмарка (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)