валахи

ВАЛА́ХИ, ів, мн. (одн. вала́х, а, ч.; вала́шка, и, ж.).

Те саме, що воло́хи.

У першій половині XVIII ст. на Подолі оселяються серби, чорногорці, молдавани, валахи – відставні військовослужбовці Сербського, Молдавського та Хорватського гусарських полків (з наук.-попул. літ.);

Валахи населяли князівство Валахія у XIV–XIX ст. (із журн.).

Значення в інших словниках

1. валахи — -ів, мн. Народність, основне населення князівства Валахія (14-19 ст.), яке увійшло до складу Румунії; представники цієї народності.  Великий тлумачний словник сучасної мови