вальцювати
ВАЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що і без прям. дод., техн.
Обробляти на вальцях (у 1, 2 знач.) для розплющення, роздрібнення і т. ін.
Вальцюють матеріал для плющення, ущільнення і стискування листів, для надання їм рівномірної товщини, лоску, політури і т. ін. (з навч. літ.);
– Лабораторія на мою сталь дала аналіз: саме те, що й треба було. Отоді вже й усі почали вальцювати (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)