1. Словник української мови у 20 томах

вальцювати

ВАЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що і без прям. дод., техн.

Обробляти на вальцях (у 1, 2 знач.) для розплющення, роздрібнення і т. ін.

Вальцюють матеріал для плющення, ущільнення і стискування листів, для надання їм рівномірної товщини, лоску, політури і т. ін. (з навч. літ.);

– Лабораторія на мою сталь дала аналіз: саме те, що й треба було. Отоді вже й усі почали вальцювати (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вальцювати — вальцюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вальцювати — ВАЛЬЦЮВАТИ – ВЕЛЬЦЮВАТИ Вальцювати, -юю, -юєш. Пропускати між вальцями для розплющення, роздрібнення тощо: вальцювати залізо, вальцювати шкіру. Вельцювати. Переробляти поліметалеві відходи металургійного виробництва для добування цинку та деяких інших металів. Літературне слововживання
  3. вальцювати — -юю, -юєш, недок., перех., тех. Пропускати між вальцями (для розплющення, роздрібнення і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вальцювати — ВАЛЬЦЮВА́ТИ (про сталь і т. ін. — пропускати між вальцями для розплющення), КАТА́ТИ рідше. Прокатні стани на "Запоріжсталі" невтомно вальцюють сталеві листи (Ю. Збанацький); — Вчора приїхав та й знову в дорогу? А хто буде сталь катать? (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  5. вальцювати — Вальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, -цю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вальцювати — ВАЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., техн. Пропускати між вальцями (для розплющення, роздрібнення і т. ін.). — Лабораторія на мою сталь дала аналіз: саме те, що й треба було. Отоді вже й усі почали вальцювати (Кучер, Трудна любов, 1960, 400). Словник української мови в 11 томах