вальцювати
ВАЛЬЦЮВАТИ – ВЕЛЬЦЮВАТИ
Вальцювати, -юю, -юєш. Пропускати між вальцями для розплющення, роздрібнення тощо: вальцювати залізо, вальцювати шкіру.
Вельцювати. Переробляти поліметалеві відходи металургійного виробництва для добування цинку та деяких інших металів.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вальцювати — вальцюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вальцювати — -юю, -юєш, недок., перех., тех. Пропускати між вальцями (для розплющення, роздрібнення і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вальцювати — ВАЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що і без прям. дод., техн. Обробляти на вальцях (у 1, 2 знач.) для розплющення, роздрібнення і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- вальцювати — ВАЛЬЦЮВА́ТИ (про сталь і т. ін. — пропускати між вальцями для розплющення), КАТА́ТИ рідше. Прокатні стани на "Запоріжсталі" невтомно вальцюють сталеві листи (Ю. Збанацький); — Вчора приїхав та й знову в дорогу? А хто буде сталь катать? (В. Кучер). Словник синонімів української мови
- вальцювати — Вальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, -цю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вальцювати — ВАЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., техн. Пропускати між вальцями (для розплющення, роздрібнення і т. ін.). — Лабораторія на мою сталь дала аналіз: саме те, що й треба було. Отоді вже й усі почали вальцювати (Кучер, Трудна любов, 1960, 400). Словник української мови в 11 томах