вальцівник

ВАЛЬЦІВНИ́К, а́, ч.

Те саме, що вальцюва́льник.

Степан крутив у руках його заяву про прийом на роботу. – Вальцівник? – спитав він. – Так (П. Загребельний);

Вальцівник гумових сумішей.

Значення в інших словниках

1. вальцівник — вальцівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вальцівник — -а, ч. Те саме, що вальцювальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вальцівник — ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИК (робітник, що працює на вальцювальній машині), ВАЛЬЦІВНИ́К. За сучасної швидкості прокатки оператори й вальцювальники не можуть стежити за коливаннями розмірів прокату (з журналу); З ініціативи старшого вальцівника цеху холодного прокату..  Словник синонімів української мови
4. вальцівник — ВАЛЬЦІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що вальцюва́льник. Степан крутив у руках його заяву про прийом на роботу. — Вальцівник? — спитав він. — Так (Загреб., Спека, 1961, 320).  Словник української мови в 11 томах