вальцівник
ВАЛЬЦІВНИ́К, а́, ч.
Те саме, що вальцюва́льник.
Степан крутив у руках його заяву про прийом на роботу. – Вальцівник? – спитав він. – Так (П. Загребельний);
Вальцівник гумових сумішей.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вальцівник — вальцівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вальцівник — -а, ч. Те саме, що вальцювальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вальцівник — ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИК (робітник, що працює на вальцювальній машині), ВАЛЬЦІВНИ́К. За сучасної швидкості прокатки оператори й вальцювальники не можуть стежити за коливаннями розмірів прокату (з журналу); З ініціативи старшого вальцівника цеху холодного прокату.. Словник синонімів української мови
- вальцівник — ВАЛЬЦІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що вальцюва́льник. Степан крутив у руках його заяву про прийом на роботу. — Вальцівник? — спитав він. — Так (Загреб., Спека, 1961, 320). Словник української мови в 11 томах