вальцівник

вальцівни́к

-а, ч.

Те саме, що вальцювальник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вальцівник — вальцівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вальцівник — ВАЛЬЦІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що вальцюва́льник. Степан крутив у руках його заяву про прийом на роботу. – Вальцівник? – спитав він. – Так (П. Загребельний); Вальцівник гумових сумішей. Словник української мови у 20 томах
  3. вальцівник — ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИК (робітник, що працює на вальцювальній машині), ВАЛЬЦІВНИ́К. За сучасної швидкості прокатки оператори й вальцювальники не можуть стежити за коливаннями розмірів прокату (з журналу); З ініціативи старшого вальцівника цеху холодного прокату.. Словник синонімів української мови
  4. вальцівник — ВАЛЬЦІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що вальцюва́льник. Степан крутив у руках його заяву про прийом на роботу. — Вальцівник? — спитав він. — Так (Загреб., Спека, 1961, 320). Словник української мови в 11 томах