валідол
ВАЛІДО́Л, у, ч., фарм.
Лікувальний препарат, якому властива заспокійлива, судинорозширювальна і протиблювотна дія.
Валідол приймають у краплях (на цукрі) і в пігулках при стенокардії, неврозах, істерії, морській і повітряній хворобах (з наук.-попул. літ.);
Варвара Пилипівна каже, що в її Чередниченка теж серце, не раз, буває, ночами шукає, де той валідол, доходило до тяжких приступів, одначе на людях Сава Данилович цього нічим не виявляє (О. Гончар);
– Я зараз валідол тобі подам... – заспокоювала Ганна чоловіка (П. Автомонов);
Грам чуйності кілограм валідолу зберігає (приказка).
Словник української мови (СУМ-20)