ванда

ВА́НДА, и, ж.

Рід рослин родини орхідних із прямостоячим стеблом і великою кількістю повітряних коренів.

Ванда належить до епіфітів з гарними духмяними зібраними в китиці квітками – блакитними, рожевими, білими або жовтими (з наук. літ.);

Багато видів ванди вирощують в оранжереях для букетів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. Ванда — слов.; п. Wanda; походження імені остаточно не з'ясоване; можливо, від назви річки Vandalus, помилково ототожнюваної з Віслою, або від лат. Veneda — слов'янка. Вайдонька, Вандочка, Вандося. З старої віли на весь гайПлив голос панни Ванди (І.  Власні імена людей. Словник-довідник
2. Ванда — Ва́нда іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. ванда — див. батіг  Словник синонімів Вусика
4. Ванда — Легендарна краківська княжна, дочка Крака; не погоджуючись на шлюб з нім. кн. Ритґером, кинулась у Віслу, чим запобігла війні з Німеччиною.  Універсальний словник-енциклопедія
5. ванда — Ванда, -ди ж. Родъ арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Грин. III. 634. см. фанда и хвайда.  Словник української мови Грінченка