ванда
ВА́НДА, и, ж.
Рід рослин родини орхідних із прямостоячим стеблом і великою кількістю повітряних коренів.
Ванда належить до епіфітів з гарними духмяними зібраними в китиці квітками – блакитними, рожевими, білими або жовтими (з наук. літ.);
Багато видів ванди вирощують в оранжереях для букетів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ванда — слов.; п. Wanda; походження імені остаточно не з'ясоване; можливо, від назви річки Vandalus, помилково ототожнюваної з Віслою, або від лат. Veneda — слов'янка. Вайдонька, Вандочка, Вандося. З старої віли на весь гайПлив голос панни Ванди (І. Власні імена людей. Словник-довідник
- Ванда — Ва́нда іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ванда — див. батіг Словник синонімів Вусика
- Ванда — Легендарна краківська княжна, дочка Крака; не погоджуючись на шлюб з нім. кн. Ритґером, кинулась у Віслу, чим запобігла війні з Німеччиною. Універсальний словник-енциклопедія
- ванда — Ванда, -ди ж. Родъ арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Грин. III. 634. см. фанда и хвайда. Словник української мови Грінченка