вантажниця

ВАНТА́ЖНИЦЯ, і, ж.

Жін. до ванта́жник 1.

Невдовзі від непосильної роботи вантажницею на залізниці померла мати (з мемуарної літ.);

Виїхавши із села, я з великими труднощами влаштувалася вантажницею: розвантажувала вагони з вугіллям (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вантажниця — ванта́жниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вантажниця — -і. Жін. до вантажник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вантажниця — ВАНТА́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до ванта́жник 1. Я вирішила сполучити дві операції, для чого забираю валок торфу, не зупиняючи тачанки. Крім того, відмовилась від звичайного руху вантажниць — перебирання руками держака гребка (Більше торфу.., 1948, 49).  Словник української мови в 11 томах