вантуз
ВА́НТУЗ, а, ч.
1. Клапан, що автоматично видаляє повітря з водопровідних труб.
Вантуз установлюється в місцях накопичення повітря, звичайно у вищих точках трубопровідної лінії (з наук.-техн. літ.).
2. Сантехнічний інструмент вакуумної дії для прочищення каналізаційних труб.
Вантуз складається із гумового клапана, яким накривається зливний отвір раковини або ванни, і ручки, з допомогою якої відкачується вода, повітря і бруд із труби назовні (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)