вапно
ВАПНО́, а, с.
Загальне найменування продуктів обпалювання і подальшого перероблення вапняку, крейди та інших карбонатних порід.
Я мусив обминати цілі гори різнородного [різнорідного] грузу, балок, вапна і каміння (М. Коцюбинський);
Скло, й вапно, й бите череп'я засипали рясно підлогу й усе навколо (І. Багряний);
Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (В. Кучер).
△ (1) Га́шене вапно́ – будівельне вапно, яке готують змішуванням негашеного вапна (оксиду кальцію) з водою; гідроксид кальцію.
Гашене будівельне вапно використовують для виготовлення штукатурних і кладкових розчинів, легких і важких бетонів та ін. (з наук.-техн. літ.);
(2) Нега́шене (па́ле́не) вапно́ – вапно (оксид кальцію), не розведене водою.
Куди дівають померлих або розстріляних? Одні кажуть “на мило переробляють”, другі – “натоптують в ями й засипають негашеним вапном” (І. Багряний);
(3) Хло́рне вапно́ – суміш гіпохлориту, хлориду і гідроксиду кальцію, яка утворюється в результаті взаємодії гідроксиду кальцію (гашеного вапна) із хлором.
Хлорне вапно являє собою білий порошок із різким запахом (з навч. літ.);
Хлорне вапно широко використовується для відбілювання та дезінфекції (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)