вапно

ВАПНО́, а, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та інших карбонатних порід.

Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Коцюб., II, 1955, 402);

Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Кучер, Чорноморці, 1956, 144).

Га́шене вапно́ — будівельне вапно, яке готують змішуванням негашепого вапна з водою.

Гашене вапно застосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86);

Нега́шене (па́лене) вапно́ — вапно, не розведене водою;

Хло́рне вапно́ — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін.

Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом, (Заг. хімія, 1955, 294).

Значення в інших словниках

1. вапно — вапно́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вапно — -а, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід. Гашене вапно — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою. Негашене (палене) вапно — вапно, не оброблене водою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вапно — ВАПНО́, а, с. Загальне найменування продуктів обпалювання і подальшого перероблення вапняку, крейди та інших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного [різнорідного] грузу, балок, вапна і каміння (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вапно — Вапно см. вапна.  Словник української мови Грінченка