вапнярка
ВАПНЯ́РКА, и, ж.
1. Піч для випалювання вапна.
І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора [Синай] (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Село цікаве тим, що тут збереглася давня традиція випалювати вапно у вапнярках (із журн.).
2. Яма для гасіння вапна.
Плац був гладко втолочений, ями-вапнярки були позасипані (І. Франко);
Протягом двох діб випалювання яма-вапнярка забирає десять складометрів дров, а є вапнярки, що розраховані й на дві-три тонни вапняку (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)