вареха
ВАРЕ́ХА, и, ж., діал.
Ополоник.
Коли у котлах сухо, кашовар бубнить варехою у відро (П. Козланюк);
Незабаром вони втрьох сиділи біля багаття. Іван, захопивши господарювання, орудував варехою і все вибирав хвилину, щоб щось шепнути дівчині на вухо (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)