варитися
ВАРИ́ТИСЯ, варю́ся, ва́ришся, недок.
1. тільки 3 ос. Готуватися кип'ятінням (про страву, напій).
У печах палало полум'я, варилася вечеря (Панас Мирний);
Курилися раз у раз величезні огнища.., де варилось і пеклось м'ясиво вбитої дичини для гостей (І. Франко);
У казанку варилася юшка з риби (О. Донченко);
Поки обід варився, всі пороззувались, помили ноги (І. Багряний).
2. Виготовлятися для технічного застосування за допомогою нагрівання, плавлення, кип'ятіння і т. ін.
– Лемеша не маю, а чересло, може, з австрійського багнета зробити? Він з доброї сталі варився (М. Стельмах);
Теплотривке скло вариться при значно вищій температурі, ніж звичайне (з наук. літ.).
3. Пас. до вари́ти 1.
Величезна охота – піти до кухні і там власними очима дивитися, як ліпляться, варяться, вибираються, укладаються в полумисок, обливаються маслом і посипаються цукром його улюблені пироги з черницями (І. Франко).
4. перен., розм. Жити в якомусь середовищі, постійно спілкуватися з ким-небудь, мати відношення до чогось.
Кожній людині треба в чомусь горіти, варитись, так уже душа в неї налаштована. От і шукає кожен, де б йому кров розпалити (М. Івченко);
Молоді телевізійники вже трохи варилися в телевізійній кухні, знають, як реалізовувати свої творчі наміри та бажання (з газ.).
◇ (1) Вари́тися в котлі́ якому – бути в якому-небудь середовищі, серед когось, зазнаючи їхнього впливу.
– Тепер я набагато старша, бо ось уже півроку варюся у фронтовому котлі (Є. Доломан);
(2) Вари́тися у вла́сному соку́ – працювати, жити, вирішувати які-небудь проблеми ізольовано, не спілкуючись з іншими і не використовуючи їхнього досвіду; не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи.
– А що таке Будинок творчості? Гурт людей, об'єднаних одною професією, які варяться у власному соку (І. Цюпа);
Учитель повинен бути завжди і всюди учителем, не варитися у власному соку, бо його обов'язок – розширювати коло своїх зв'язків і облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)