варитися
ВАРИ́ТИСЯ, варю́ся, ва́ришся, недок.
1. тільки 3 ос. Готуватися кип'ятінням (про страву, напій).
У печах палало полум'я, варилася вечеря (Панас Мирний);
Курилися раз у раз величезні огнища.., де варилось і пеклось м'ясиво вбитої дичини для гостей (І. Франко);
У казанку варилася юшка з риби (О. Донченко);
Поки обід варився, всі пороззувались, помили ноги (І. Багряний).
2. Виготовлятися для технічного застосування за допомогою нагрівання, плавлення, кип'ятіння і т. ін.
– Лемеша не маю, а чересло, може, з австрійського багнета зробити? Він з доброї сталі варився (М. Стельмах);
Теплотривке скло вариться при значно вищій температурі, ніж звичайне (з наук. літ.).
3. Пас. до вари́ти 1.
Величезна охота – піти до кухні і там власними очима дивитися, як ліпляться, варяться, вибираються, укладаються в полумисок, обливаються маслом і посипаються цукром його улюблені пироги з черницями (І. Франко).
4. перен., розм. Жити в якомусь середовищі, постійно спілкуватися з ким-небудь, мати відношення до чогось.
Кожній людині треба в чомусь горіти, варитись, так уже душа в неї налаштована. От і шукає кожен, де б йому кров розпалити (М. Івченко);
Молоді телевізійники вже трохи варилися в телевізійній кухні, знають, як реалізовувати свої творчі наміри та бажання (з газ.).
◇ (1) Вари́тися в котлі́ якому – бути в якому-небудь середовищі, серед когось, зазнаючи їхнього впливу.
– Тепер я набагато старша, бо ось уже півроку варюся у фронтовому котлі (Є. Доломан);
(2) Вари́тися у вла́сному соку́ – працювати, жити, вирішувати які-небудь проблеми ізольовано, не спілкуючись з іншими і не використовуючи їхнього досвіду; не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи.
– А що таке Будинок творчості? Гурт людей, об'єднаних одною професією, які варяться у власному соку (І. Цюпа);
Учитель повинен бути завжди і всюди учителем, не варитися у власному соку, бо його обов'язок – розширювати коло своїх зв'язків і облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (із журн.).
Значення в інших словниках
- варитися — вари́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- варитися — [варитиес'а] -р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а Орфоепічний словник української мови
- варитися — варюся, варишся, недок. 1》 тільки 3 ос. Кипіти, кип'ятитися, набуваючи нових якостей (про рідину і те, що в ній знаходиться). || Набувати готовності за допомогою вогню (про обід, вечерю і т. ін.). || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варитися — вари́тися у вла́сному соку́. Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи; працювати, жити, не спілкуючись з іншими. Фразеологічний словник української мови
- варитися — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). Словник синонімів української мови
- варитися — ВАРИ́ТИСЯ, варю́ся, ва́ришся, недок. 1. тільки 3 ос. Кипіти, кип’ятитися, набуваючи нових якостей (про рідину і те, що в ній знаходиться). Курилися раз у раз величезні огнища.., де варилось і пеклось м’ясиво вбитої дичини для гостей (Фр. Словник української мови в 11 томах
- варитися — Варитися, -рюся, -ришся гл. 1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться. Ном. № 10758. 2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Словник української мови Грінченка