1. Словник української мови Грінченка

варитися

Варитися, -рюся, -ришся

гл.

1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться. Ном. № 10758.

2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься. МВ. ІІ. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варитися — вари́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. варитися — [варитиес'а] -р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. варитися — варюся, варишся, недок. 1》 тільки 3 ос. Кипіти, кип'ятитися, набуваючи нових якостей (про рідину і те, що в ній знаходиться). || Набувати готовності за допомогою вогню (про обід, вечерю і т. ін.). || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. варитися — ВАРИ́ТИСЯ, варю́ся, ва́ришся, недок. 1. тільки 3 ос. Готуватися кип'ятінням (про страву, напій). У печах палало полум'я, варилася вечеря (Панас Мирний); Курилися раз у раз величезні огнища.., де варилось і пеклось м'ясиво вбитої дичини для гостей (І. Словник української мови у 20 томах
  5. варитися — вари́тися у вла́сному соку́. Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи; працювати, жити, не спілкуючись з іншими. Фразеологічний словник української мови
  6. варитися — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). Словник синонімів української мови
  7. варитися — ВАРИ́ТИСЯ, варю́ся, ва́ришся, недок. 1. тільки 3 ос. Кипіти, кип’ятитися, набуваючи нових якостей (про рідину і те, що в ній знаходиться). Курилися раз у раз величезні огнища.., де варилось і пеклось м’ясиво вбитої дичини для гостей (Фр. Словник української мови в 11 томах