вартощі
ВА́РТОЩІ, ів, мн.
Духовні й матеріальні цінності, набутки.
Наша держава не має стійких і тривалих історичних традицій, що зумовлює масову орієнтацію на чужі політико-правові вартощі і загальну хаотичну громадянську поведінку (з публіц. літ.);
Створені романтиками художні вартощі виявилися настільки вагомими і життєздатними, що тривко ввійшли до способу мислення і досьогодні співтворять світ української культури, духовності і ментальності (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)