вартісний

ВА́РТІСНИЙ, а, е.

Стос. до вартості.

Все те, що було колись моїм вартісним здобутком і цінністю, видається мені тепер пустим, мізерним (О. Кобилянська);

Я просто не мав сили відмовитись, це були справді, на мою думку, дуже вартісні старовинні предмети справжньої розкоші (У. Самчук);

У мікроекономіці застосовуються вартісні показники як у поточних цінах (що склалися на момент розрахунку), так і в порівняльних (що зафіксовані на певному рівні) (з наук. літ.);

// у знач. ім. ва́ртісне, ного, с. Те, що має цінність, заслуговує на увагу.

Єдине вартісне – це ті діла, які людина встигне зробити, поки вийде скорбної п'ятниці на свою Голгофу (Р. Іваничук);

Основний сенс премії – відшукати і підтримати те вартісне, що створюється у сучасному театрі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вартісний — ва́ртісний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вартісний — [варт'існией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. вартісний — -а, -е. Прикм. до вартість. Вартісна будова капіталу — співвідношення між вартістю засобів виробництва і вартістю робочої сили. Вартісний аналіз — аналіз витрат виробництва і обороту товару, що здійснюється для встановлення ціни пропозиції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вартісний — див. цінний  Словник синонімів Вусика
5. вартісний — ВА́РТІСНИЙ, а, е. Прикм. до ва́ртість. У радгоспах.. валова продукція обчислюється у вартісному виразі (Колг. Укр., 4, 1957, 6); Кривбас повинен більше увійти в нашу велику пресу, бо це дуже вартісний шматок радянської казкової землі (Ю. Янов., II, 1954, 262).  Словник української мови в 11 томах