вартість
ВА́РТІСТЬ, тості, ж.
1. Виражена у грошах ціна чого-небудь або величина витрат на що-небудь.
На гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (І. Нечуй-Левицький);
Ці вагони коштували дуже дорого. Їх вартість обчислювалась втричі більш від вартості вагонів американського типу (М. Трублаїні);
Лише подарунки великого візира Ібрагіма складали загальну вартість у п'ятдесят тисяч дукатів (П. Загребельний).
2. Важливість, значущість, цінність чого-небудь.
Якось старші й відомі письменники прислали твори – я сказав би – вартості не дуже високої (М. Коцюбинський);
У цій .. переоцінці всіх вартостей і самої людини вогнем і залізом – це вічне прокляте питання [“Бути чи не бути?!”] стало як стовп (І. Багряний).
3. екон. Суспільна праця, затрачена на виробництво товару й уречевлена в цьому товарі.
Різні економічні школи природу вартості пояснюють по-різному: затратами робочого часу, балансом попиту і пропозиції, витратами виробництва, граничною корисністю (з наук. літ.);
На сьогодні найбільш прийнятною є трудова теорія вартості, згідно з якою в основі вартості лежить суспільно необхідний робочий час (затрати праці) на виробництво товару (з наук. літ.).
△ (1) Авансо́вана ва́ртість, фін. – кошти підприємця, признач. для купівлі засобів виробництва і робочої сили для отримання прибутку.
Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності (з наук. літ.);
Бала́нс ва́ртості див. бала́нс¹;
(2) Бала́нсова ва́ртість, фін. – активи після вирахування боргових зобов'язань.
Розмір заподіяної шкоди визначають за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей з вирахуванням зносу згідно з установленими нормами (з мови документів);
(3) До́дана ва́ртість, екон. – різниця між вартістю товарів (послуг) і матеріальними витратами на їх виробництво.
В економічному сенсі суспільне виробництво полягає у створенні доданої вартості, яка є джерелом заробітної плати, податків, а також інвестицій у відтворення та розвиток виробництва (з наук. літ.);
Зако́н ва́ртості див. зако́н;
(4) Мінова́ ва́ртість, екон. – форма визначення вартості прирівнюванням одного товару до іншого в процесі обміну.
Вартість як одна з властивостей товару є основою його мінової вартості (з навч. літ.);
(5) Номіна́льна ва́ртість, екон. – вартість товару у грошовому еквіваленті.
Засновники закритих акціонерних товариств до дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків номінальної вартості акцій (з навч. літ.);
Пода́ток на до́дану ва́ртість див. пода́ток;
(6) Ри́нкова ва́ртість, екон. – найвірогідніша ціна, яка формується у процесі вільного продажу на ринку.
Ринкова вартість – це максимальна ціна, яку може встановити продавець, та мінімальна, що може бути запропонована покупцем (з наук. літ.);
(7) Спожи́вна́ ва́ртість, екон. – властивість товару, речі задовольняти яку-небудь потребу покупця.
Єдина мета капіталу – збагачення через прибуток – вимагає реалізації товарів як споживної вартості (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)