вартість

ВА́РТІСТЬ, тості, ж.

1. Виражена у грошах ціна чого-небудь або величина витрат на що-небудь.

На гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (І. Нечуй-Левицький);

Ці вагони коштували дуже дорого. Їх вартість обчислювалась втричі більш від вартості вагонів американського типу (М. Трублаїні);

Лише подарунки великого візира Ібрагіма складали загальну вартість у п'ятдесят тисяч дукатів (П. Загребельний).

2. Важливість, значущість, цінність чого-небудь.

Якось старші й відомі письменники прислали твори – я сказав би – вартості не дуже високої (М. Коцюбинський);

У цій .. переоцінці всіх вартостей і самої людини вогнем і залізом – це вічне прокляте питання [“Бути чи не бути?!”] стало як стовп (І. Багряний).

3. екон. Суспільна праця, затрачена на виробництво товару й уречевлена в цьому товарі.

Різні економічні школи природу вартості пояснюють по-різному: затратами робочого часу, балансом попиту і пропозиції, витратами виробництва, граничною корисністю (з наук. літ.);

На сьогодні найбільш прийнятною є трудова теорія вартості, згідно з якою в основі вартості лежить суспільно необхідний робочий час (затрати праці) на виробництво товару (з наук. літ.).

△ (1) Авансо́вана ва́ртість, фін. – кошти підприємця, признач. для купівлі засобів виробництва і робочої сили для отримання прибутку.

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності (з наук. літ.);

Бала́нс ва́ртості див. бала́нс¹;

(2) Бала́нсова ва́ртість, фін. – активи після вирахування боргових зобов'язань.

Розмір заподіяної шкоди визначають за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей з вирахуванням зносу згідно з установленими нормами (з мови документів);

(3) До́дана ва́ртість, екон. – різниця між вартістю товарів (послуг) і матеріальними витратами на їх виробництво.

В економічному сенсі суспільне виробництво полягає у створенні доданої вартості, яка є джерелом заробітної плати, податків, а також інвестицій у відтворення та розвиток виробництва (з наук. літ.);

Зако́н ва́ртості див. зако́н;

(4) Мінова́ ва́ртість, екон. – форма визначення вартості прирівнюванням одного товару до іншого в процесі обміну.

Вартість як одна з властивостей товару є основою його мінової вартості (з навч. літ.);

(5) Номіна́льна ва́ртість, екон. – вартість товару у грошовому еквіваленті.

Засновники закритих акціонерних товариств до дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків номінальної вартості акцій (з навч. літ.);

Пода́ток на до́дану ва́ртість див. пода́ток;

(6) Ри́нкова ва́ртість, екон. – найвірогідніша ціна, яка формується у процесі вільного продажу на ринку.

Ринкова вартість – це максимальна ціна, яку може встановити продавець, та мінімальна, що може бути запропонована покупцем (з наук. літ.);

(7) Спожи́вна́ ва́ртість, екон. – властивість товару, речі задовольняти яку-небудь потребу покупця.

Єдина мета капіталу – збагачення через прибуток – вимагає реалізації товарів як споживної вартості (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вартість — (цінність чогось) ціна, (вагомість чогось) цінність, значущість, значимість, значення. Словник синонімів Полюги
  2. вартість — ва́ртість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. вартість — -тості, ж. 1》 Виражена у грошах ціна чого-небудь. 2》 Позитивна якість, цінність. 3》 ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вартість — (англ. value) економічна категорія, що виражає втілену й уречевлену суспільно необхідну працю. Існує в умовах товарного виробництва. Формою грошового вираження в. є ціна. Економічний словник
  5. вартість — Витрати на виробництво, виражені у грошовій формі. Універсальний словник-енциклопедія
  6. вартість — ВА́РТІСТЬ (виражена в грошах цінність чого-небудь), ЦІНА́, ОЦІ́НКА, РОЗЦІ́НКА рідше. Селянин віддавав поміщикові частину врожаю.. або оплачував її вартість грішми (з підручника); Я запитала антикварія про ціну книжки (Леся Українка); Оцінка майна. Словник синонімів української мови
  7. вартість — Ва́ртість, -тости, -тості, -тістю; -тості, -тостей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вартість — ВА́РТІСТЬ, тості, ж. 1. Виражена у грошах ціна чого-небудь. На гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (Н.-Лев., III, 1956, 39); Ці вагони коштували дуже дорого. Словник української мови в 11 томах
  9. вартість — рос. стоимость 1. Втілена й уречевлена в товарі (наданих послугах) абстрактна праця, яка відображає суспільно-виробничі відносини товаровиробників, пов'язаних суспільним поділом праці й розподілом товарів. В. товару на відміну від споживної... Eкономічна енциклопедія
  10. вартість — Вартість, -тости ж. Цѣнность, стоимость. Чуб. І. 236. Казав вильлити золотий плуг.... і питати.... що той плуг варта. Люди і пани то таксували о вартости злота. Гн. І. 44. Словник української мови Грінченка