вартість

рос. стоимость

1. Втілена й уречевлена в товарі (наданих послугах) абстрактна праця, яка відображає суспільно-виробничі відносини товаровиробників, пов'язаних суспільним поділом праці й розподілом товарів. В. товару на відміну від споживної В. робить усі товари порівнянними і є основою їхньої мінової В. на ринку, тобто кількісних пропорцій в обміні одних товарів на інші. Величину В. товару визначають кількістю суспільне необхідної праці, потрібної для його виготовлення за середніх суспільних нормативних умов виробництва і за середнього в даному суспільстві рівня уміння та інтенсивності праці товаровиробників. Чим більше витрачається суспільне необхідної праці, тим вища В. товару, і навпаки. 2. Виражена в грошах цінність речей (товарів, послуг) або величина суспільних витрат на виробництво товару чи послуг.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вартість — (цінність чогось) ціна, (вагомість чогось) цінність, значущість, значимість, значення. Словник синонімів Полюги
вартість — ва́ртість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
вартість — -тості, ж. 1》 Виражена у грошах ціна чого-небудь. 2》 Позитивна якість, цінність. 3》 ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу. Великий тлумачний словник сучасної мови
вартість — ВА́РТІСТЬ, тості, ж. 1. Виражена у грошах ціна чого-небудь або величина витрат на що-небудь. На гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (І. Нечуй-Левицький); Ці вагони коштували дуже дорого. Словник української мови у 20 томах
вартість — (англ. value) економічна категорія, що виражає втілену й уречевлену суспільно необхідну працю. Існує в умовах товарного виробництва. Формою грошового вираження в. є ціна. Економічний словник
вартість — Витрати на виробництво, виражені у грошовій формі. Універсальний словник-енциклопедія
вартість — ВА́РТІСТЬ (виражена в грошах цінність чого-небудь), ЦІНА́, ОЦІ́НКА, РОЗЦІ́НКА рідше. Селянин віддавав поміщикові частину врожаю.. або оплачував її вартість грішми (з підручника); Я запитала антикварія про ціну книжки (Леся Українка); Оцінка майна. Словник синонімів української мови
вартість — Ва́ртість, -тости, -тості, -тістю; -тості, -тостей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вартість — ВА́РТІСТЬ, тості, ж. 1. Виражена у грошах ціна чого-небудь. На гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (Н.-Лев., III, 1956, 39); Ці вагони коштували дуже дорого. Словник української мови в 11 томах
вартість — Вартість, -тости ж. Цѣнность, стоимость. Чуб. І. 236. Казав вильлити золотий плуг.... і питати.... що той плуг варта. Люди і пани то таксували о вартости злота. Гн. І. 44. Словник української мови Грінченка