варязький
ВАРЯ́ЗЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до варя́ги 1.
З чотирьох літ Рогніда приставила до Ярослава вчителів грецьких, болгарських, варязьких і навіть латинських (П. Загребельний);
Варязька дружина завжди була присутня при дворі Ярослава (Р. Іванченко);
– В житії святого Антонія свідчиться, що в якійсь із печер була варязька скарбниця, в якій сховано повнісінько латинського посуду, але хто відгадає, де та печера? (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)