1. Словник української мови у 20 томах

варязький

ВАРЯ́ЗЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до варя́ги 1.

З чотирьох літ Рогніда приставила до Ярослава вчителів грецьких, болгарських, варязьких і навіть латинських (П. Загребельний);

Варязька дружина завжди була присутня при дворі Ярослава (Р. Іванченко);

– В житії святого Антонія свідчиться, що в якійсь із печер була варязька скарбниця, в якій сховано повнісінько латинського посуду, але хто відгадає, де та печера? (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варязький — варя́зький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. варязький — [вар’аз'кией] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. варязький — -а, -е. Прикм. до варяги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. варязький — Варя́зький, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. варязький — ВАРЯ́ЗЬКИЙ, а, е. Прикм. до варяги. В Київ прибували з товарами слов’янські, візантійські, варязькі, арабські та інші купці (Визначні місця України, 1958, 47). Словник української мови в 11 томах