Словник української мови у 20 томах

варґи

ВА́РҐИ, ів, мн. (одн. ва́рґа, и, ж.), діал.

Губи.

– Красива бариня, – мляскає товстими варґами один (Б. Лепкий);

З обличчя комірника одразу ж сповзла кров, а тяжкі варґи засіпались, оголяючи зеленкуваті з'їджені зуби (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. варґи — варґи (варgи) губи  Словник застарілих та маловживаних слів