варґи
ВА́РҐИ, ів, мн. (одн. ва́рґа, и, ж.), діал.
Губи.
– Красива бариня, – мляскає товстими варґами один (Б. Лепкий);
З обличчя комірника одразу ж сповзла кров, а тяжкі варґи засіпались, оголяючи зеленкуваті з'їджені зуби (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варґи — варґи (варgи) губи Словник застарілих та маловживаних слів