васаг
ВАСА́Г, а, ч.
1. діал. Верхня частина воза, саней і т. ін.; ящик, короб.
Страшилище, мов блискавка, кинулось на першу повозку і .. учепилося васага (І. Франко);
Старі трухляві копили зламались, васаг лежав нарізно від санок (М. Коцюбинський).
2. заст. Чумацький віз.
Саме копали картоплі. По шляхах тепер поскрипували обшиті лубом васаги, наповнені шершавими землянистими плодами (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)