васаг
ВАСА́Г, а, ч.
1. діал. Верхня частина воза, саней і т. ін.; ящик.
Страшилище, мов блискавка, кинулось на першу повозку і.. учепилося васага (Фр., VIII, 1952, 258);
Старі трухляві копили зламались, васаг лежав нарізно від санок (Коцюб., І, 1955, 80).
2. заст. Чумацький віз.
Словник української мови (СУМ-11)